Головні героїні книги «Сад, повний емоцій» — три сестри, які живуть у дерев’яному будиночку на краю села. Клементина – старша, вона вже закінчила четвертий клас, вона спокійна, врівноважена і в кожній ситуації бачить щось позитивне. Він не любить скаржитися, але любить радіти дрібницям. Вона в інвалідному візку, який зробив для неї тато. Аліція вже ходить до школи, вона щойно закінчила третій клас, вона дуже енергійна і постійно в русі. Найбільше він любить читати книги про тварин. Вона завжди дивує своїх сестер тим, що знаходить у книгах, а найцікавішу інформацію записує в блокнот. Є також молодша, Лаура, яка тільки починає свої шкільні пригоди. Вона любить перекусити, часто злиться, коли щось йде не так, і зазвичай не вірить розповідям Аліси про тварин.
Книга описує світ очима дівчат і розповідає про нього з почуттям гумору. Він у доступній формі знайомить дітей із пристрастю, медитацією, фантазією, позитивною енергетикою та хорошим настроєм. Він показує дітям, як насолоджуватися мовчанням, зустрічати невдачі, бути вдячними та співпрацювати. Це також говорить нам, що кожен з нас різний і що ми маємо право мати власну думку. Дівчата також відчувають, як легко комусь нашкодити і що дає нам співпраця. При цьому вони зустрічають або уявляють у своєму саду різноманітних, часто маловідомих тварин, наприклад, перуна, кашалота, гнойовика чи єнотовидного собаку. Зустрічаючись із цими тваринами, вони пізнають емоції та вчаться будувати стосунки один з одним. На задньому плані видно їхні стосунки з мамою й татом. Дівчата пізнають навколишній світ і дізнаються, що те, чого вони не знають, цілком природно і функціонує у світі роками.
